Брама за вікном
Пуерта-де-Алькала: розповідь
Історія мадридської Пуерта-де-Алькала та площі Пласа-де-ла-Індепенденсія навколо неї: хто звів браму, з чого вона зроблена і чому вона важлива для міста.
Зарезервуйте свій вечір фламенко ↗Швидка відповідь
Пуерта-де-Алькала — неокласична брама, яку близько 1774 року замовив король Карл III в архітектора Франческо Сабатіні та яку урочисто відкрили 1778 року. Вона стоїть на Пласа-де-ла-Індепенденсія, поблизу головного входу до парку Ретіро, і Flamenco de Leones розташований на тій самій площі. Брама є одним із символів Мадрида та частиною об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.
Брама на дорозі до Алькали
Пуерта-де-Алькала була брамою в колишніх мурах Філіпа IV, а її назва походить від старого шляху з Мадрида до міста Алькала-де-Енарес. Близько 1774 року король Карл III доручив Франческо Сабатіні звести монументальну браму, крізь яку мала пройти розширена дорога, замінивши старішу, меншу браму, що стояла неподалік. Її урочисто відкрили 1778 року — саме цей рік викарбувано на центральній таблиці.
Місто, що закінчувалося тут
Вікіпедія описує Мадрид кінця XVIII століття як дещо похмуре містечко, оточене середньовічними мурами. Карл III прагнув монументального в'їзду до міста зі східного боку — і ним стала Пуерта-де-Алькала. Брама стоїть там, де колись закінчувалося місто. Сьогодні ця площа — транспортна розв'язка, а не кордон, але стоячи перед каменем, легко уявити околицю міста.
Камінь і скульптура
Вікіпедія зазначає, що декоративні деталі вирізьбили Франсиско Гутьєррес і Роберто Мікель з білого каменю з Кольменара, а основні архітектурні елементи виконані з сеговійського граніту. Центральна таблиця містить напис rege carolo iii anno mdcclxxviii — ім'я короля та рік римськими цифрами. Колись у браму влучив артилерійський шрапнель, і сліди від нього видно досі. Наступного разу, проходячи повз, пошукайте вибоїни на камені.
Площа навколо неї
Пласа-де-ла-Індепенденсія — це центральне кільце. Вулиця Кале-де-Алькала перетинає її зі сходу на захід, хоча сама не проходить крізь монумент, і від площі беруть початок Кале-де-Альфонсо XII, Кале-де-Серрано та Кале-де-Салустіано-Олосага. Пасео-де-Мехіко веде від неї до парку Ретіро. Браму та площу звели 1778 року, але сучасні обриси площі сягають 1869 року, і її здебільшого оточують будівлі кінця XIX — початку XX століття.
Символ Мадрида
Вікіпедія називає браму одним із головних символів міста й зазначає, що її описували як другий нульовий кілометр у Мадриді. Вона є частиною об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Пасео-дель-Прадо та Буен-Ретіро». 1985 року іспанські співаки Ана Белен і Віктор Мануель популяризували пісню La Puerta de Alcalá — один із їхніх найбільших хітів, який і далі звучав у місті ще довго після того, як камінь перестав бути брамою.
Історії, які зберігає камінь
Вулиця Алькала була колись cañada real — шляхом сезонного перегону худоби, тож отари овець колись проходили крізь браму; нині ця практика вже не використовується. У 2001 році, коли Мадрид був Світовою столицею книги, навколо монумента розбили сади й встановили нічне освітлення — саме тому брама сяє після заходу сонця. Отже, ця площа — водночас і давній шлях, і церемоніальний вхід, і сучасний транспортний острів.
Вид із номера
Туристична рада розміщує Flamenco de Leones просто біля брами, а на сторінці бронювання зазначено, що ви можете милуватися Puerta de Alcalá просто зі свого місця. Ось чому відвідини тут сприймаються інакше, ніж у провулку: історія, про яку йдеться на цій сторінці, — за вікном. Якщо прийдете раніше, прогуляйтеся навколо площі з круговим рухом і роздивіться браму з кожного боку, перш ніж зайти всередину.
Читати далі: Як дістатися та чого очікувати
Поширені запитання
Хто збудував Puerta de Alcalá?
Франческо Сабатіні спроєктував її для короля Карла III близько 1774 року, а урочисто відкрито її було 1778 року.
Чи є брама частиною парку Retiro?
Вона стоїть за кілька метрів від головного входу до парку Retiro, на Plaza de la Independencia.
Чи можна пройти крізь неї?
Вона розташована на площі з круговим рухом, і транспорт об'їжджає її навколо. Роздивляйтеся її із садів та з тротуарів.
Джерела